Захист України

Блог міської методичної комісії вчителів ЗВ:

 http://mkzv.blogspot.com/  

Навчальні програми для 10-11 класів 

 Усі  НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ ДЛЯ 10-11 КЛАСІВ

Затверджено та надано гриф

«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»

(наказ Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698)

ЗАХИСТ УКРАЇНИ

10 – 11 класи Рівень стандарту

Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти

2022

https://drive.google.com/file/d/1llBV6xkaj5MMmKkyqxZyAIIavEtg5Ut0/view


Методичні рекомендації 
з предмета "Захист України" на 2022-2023 н.р.



ДПТНЗ ШВПУ 

02/17, 03/17, 04/17 вивчити: Дії солдата в обороні. §28стор.126.
http://files.pidruchnyk.com.ua/uploads/book/10-klas-zakhist-vitchizni-gerasimiv-2018.pdf
 Виконати тести за посиланням: https://naurok.com.ua/test/di-soldata-v-oboroni-272175.html
та відправити меня скриншот оцінки на електронну скриньку fyv061@gmail.com

02/17, 03/17, 04/17 вивчити: Удосконалення знань з будови автомата. §18 стор.75.  http://files.pidruchnyk.com.ua/uploads/book/10-klas-zakhist-vitchizni-gerasimiv-2018.pdf
 Виконати тести за посиланням: https://naurok.com.ua/test/budova-ak-78369.html
та відправити меня скриншот оцінки на електронну скриньку fyv061@gmail.com
02/17, 03/17, 04/17 вивчити: Призначення, бойові властивості, загальна будова і принцип  дії  ручних гранат. §3-4 стор.24. https://pidruchnyk.com.ua/457-zahist-vtchizni-gudima-pashko-gerasimv-fuka-11-klas.html
Відео: https://www.youtube.com/watch?v=iHGl3tqzfa0
 Виконати тести за посиланням: https://naurok.com.ua/test/ruchni-oskolkovi-granati-68283.html , та відправити меня скриншот оцінки на електронну скриньку fyv061@gmail.com
групи 02/18,03/18,04/18,05/18 вивчити: Ознайомлення з національними бойовими мистецтвами. §38 стор.175. http://files.pidruchnyk.com.ua/uploads/book/10-klas-zakhist-vitchizni-gerasimiv-2018.pdf Виконати тести за посиланням: https://naurok.com.ua/test/osnovi-samozahistu-nacionalni-boyovi-mistectva-84696.html  , та відправити меня скриншот оцінки на електронну скриньку fyv061@gmail.com
02/17, 03/17, 04/17 вивчити: Зупинка кровотечі з рани кінцівки за допомогою спеціальних перевязувальних пакетів (само- та взаємодопомога).§17 стор.108.
 https://pidruchnyk.com.ua/457-zahist-vtchizni-gudima-pashko-gerasimv-fuka-11-klas.html
Виконати тести за посиланням: https://naurok.com.ua/test/vidi-krovotech-oznaki-ta-shvidke-rozpiznavannya-zagrozlivo-dlya-zhittya-krovotechi-34009.html , та відправити меня скриншот оцінки на електронну скриньку fyv061@gmail.com
групи 02/18,03/18,04/18,05/18 вивчити: Загальна будова та види боєприпасів до стрілецької зброї. Маркування боєприпасів. §22 стор. 98.
 http://files.pidruchnyk.com.ua/uploads/book/10-klas-zakhist-vitchizni-gerasimiv-2018.pdf
https://history.vn.ua/pidruchniki/garasimiv-national-defense-bases-medical-knowledge-boys-10-class-2018/22.php
Виконати тести за посиланням: https://naurok.com.ua/test/zagalna-budova-ta-vidi-boepripasiv-do-strilecko-zbro-markuvannya-boepripasiv-67463.html , та відправити меня скриншот оцінки на електронну скриньку fyv061@gmail.com 

групи 02/17, 03/17, 04/17 вивчити: Основи військової топографії. Суть орієнтування на місцевості. Азимут магнітний і його визначення. (Прокрутити вниз).
Виконати тести за посиланням: https://naurok.com.ua/test/topografiya-88622.html , та відправити меня скриншот оцінки на електронну скриньку fyv061@gmail.com 

групи 02/18,03/18,04/18,05/18 вивчити послідовність 
неповного розбирання та складання автомата







Знаки розрізнення військовослужбовців Збройних Сил України

https://tsn.ua/ato/zvannya-v-armiyi-ukrayini-zsu-2004544.html



Навчально-польові заняття (збори) з учнями 11-х класів
16.05.2018 року





































Змагання з кульової стрільби з пневматичної зброї на
“Кубок пам’яті тричі героя Радянського Союзу Кожедуба І.М.”
17.02.2018р.







Переможці шкільного конкурсу "А нумо, хлопці" 07.12.2017



Змагання зі стрільби з пневматичної гвинтівки 04.11.2017





День захисника України та День українського козацтва 12.10.2017




Навчально-польові заняття 17.05.2017




  





Урок-практикум захисту   Вітчизни  у краєзнавчому музеї 29.03.2017









Міська спартакиада серед допризовної молоді 21.03.2017










Зустріч з представником війскомату 03.02.2017





Урок №
Тема: Стройова підготовка. Тренування у виконанні стройових прийомів і руху без зброї.
Мета: Ознайомити учнів з військовим строєм, правильністю виконання команд, з елементами строю.
План
І. Організація учнів класу.
Шикування. Перевірка присутніх на уроці (доповідає командир відділення).
Виконання гімну України.
ІІ. Актуалізація знань та мотивація навчальних досягнень.
Вступне слово вчителя, перевірка знань учнів, набутих на попередніх уроках.
ІІІ. Мотивація теми та завдань уроку.
Вивчення нового матеріалу.

Стройова підготовка є одним з найважливіших розділів навчання допризовника. Навички, набуті на заняттях із стройової підготовки, вдосконалюються на заняттях з вогневої, фізичної підготовки й у повсякденній службі.
Солдат строкової служби, як правило, діє в складі свого відділення, тому він повинен добре знати своє місце в строю, різні стройові прийоми без зброї і зі зброєю. Основні обов'язки військовослужбовців перед шикуванням і в строю, порядок виконання стройових прийомів визначені Стройовим статутом Збройних Сил України.
СТРОЇ ТА ЇХ ЕЛЕМЕНТИ
Щоб уміти швидко і правильно діяти в строю, рядовий повинен знати, що таке строї та які їх елементи.
Стрій — визначене Стройовим статутом розміщення військовослужбовців, підрозділів і частин для спільних дій у пішому порядку та на машинах.
Шеренга — стрій, у якому військовослужбовці розміщені один біля одного на одній лінії згідно з визначеними інтервалами.
Фронт строю — бік строю, в який військовослужбовці розміщені обличчям, а машини — лобовою частиною.
Фланг строю — край строю, правий або лівий. Під час поворотів строю назви флангів не змінюються.
Тил строю — сторона, протилежна фронту.
Інтервал — відстань по фронту між військовослужбовцями, машинами, підрозділами, частинами.
Дистанція — відстань у глибину між військовослужбовцями, машинами, підрозділами, частинами.
Ширина строю — відстань між флангами.
Глибина строю — відстань від першої шеренги (від військовослужбовця, який стоїть попереду) до останньої шеренги (до військовослужбовця, який стоїть позаду).
Ряд — два військовослужбовці, які стоять у двошеренговому строю один за одним. Якщо за військовослужбовцем першої шеренги не стоїть військовослужбовець другої шеренги, то такий ряд називається неповним; останній ряд завжди має бути повним.
Двошеренговий стрій — розміщення військовослуж­бовців однієї шеренги за військовослужбовцями іншої шеренги на відстані одного кроку (випростаної руки, покладеної долонею на плече військовослужбовця, який стоїть попереду). Шеренги називаються першою та другою. Під час повороту строю назви шеренг не змінюються. Одношеренговий (шеренга) і двошеренговий строї можуть бути зімкнутими або розімкнутими.
Колона — стрій, у якому військовослужбовці розташовані один за одним, а підрозділи  один  за одним  — на відстанях, визначених Стройо­вим статутом або командиром. Колони застосовують для шикування підрозділів і частин у похідний або розгорнутий стрій.
Розгорнутий стрій — шикування підрозділів в одну лінію по фронту в одношеренговому чи двошеренговому строю (або в лінію колон) з інтервалами, визначеними Стройовим статутом або командиром.
Похідний стрій — шикування підрозділів у колонах один за одним на дистанціях, визначених Стройовим статутом або командиром.
Напрямний — військовослужбовець (підрозділ, машина), що рухається на чолі строю у визначеному напрямі.
Замикаючий — військовослужбовець (підрозділ, машина), що рухається останнім (останньою) у колоні.
IV. Підсумки уроку.
V. Домашнє завдання.
§19. Стор.128-131.



Урок №
Тема: Суть орієнтування на місцевості. Визначення сторін горизонту за компасом, годинником та сонцем, місцевими предметами. Доповідь про своє місце знаходження.
Мета: Ознайомити учнів: з способами орієнтування на місцевості; визначення сторін горизонту за компасом, годинником та сонцем, місцевими предметами та як доповідати про своє місце знаходження.
План
І. Організація учнів класу.
Шикування. Перевірка присутніх на уроці (доповідає командир відділення).
Виконання гімну України.
ІІ. Актуалізація знань та мотивація навчальних досягнень.
Вступне слово вчителя, перевірка знань учнів, набутих на попередніх уроках. Перевірку вчитель проводить за допомогою карток-тестів.
ІІІ. Мотивація теми та завдань уроку.
Вивчення нового матеріалу.
Топографія — наука, що вивчає засоби вимірювання місцевості і відображення її на папері у вигляді планів і карт.
Військова топографія — розділ топографії, що включає розробку засобів вивчення і розвідки місцевості з метою використання її в бойових умовах.
У бойовій обстановці солдатові доводиться діяти на різній місцевості. Він повинен уміти сам орієнтуватися на місцевості, визначати сторони горизонту, напрям свого руху, місце свого знаходження, обходити перешкоди та ін.
Вивчення військової топографії сприяє розвитку таких важливих якостей: як спостережливість, точність, увага, вміння аналізувати свої спостереження і робити висновки про можливий вплив місцевості на виконання бойових завдань.
Місцевість — це частина земної поверхні з усіма її елементами: рельєфом, ґрунтами, водами, рослинністю, шляхами сполучення, сільськогосподарськими і соціально-культурними об'єктами. З погляду військової топографії місцевість є одним із елементів бойової обстановки (мал. 109).
Місцевість поділяють:
1. За особливостями рельєфу — на рівнинну, пагорбкувату, горбисту;
2. За ступенем пересічення — на слабкопересічену, середньопересічену, дуже пересічену;
3. За прохідністю — на легкопрохідну, прохідну, важкопрохідну, непрохідну;
4. За умовами спостереження і маскування — на відкриту, напіввідкриту, закриту;
5. За природними умовами — на пустельну, степову, лісисту, лісисто-болотисту.
Орієнтування на місцевості — це визначення свого місцезнаходження, положення топографічних і тактичних об'єктів на місцевості відносно сторін горизонту, рельєфу і місцевих предметів, розміщення своїх військ і військ противника.
Рельєф — це сукупність нерівностей поверхні суходолу, дна океанів і морів.
Місцеві предмети — це природні та виготовлені людьми об'єкти на земній поверхні що використовуються у військовій справі для визначення місцевості, орієнтування, цілевизначення й управління військами в бою.
До місцевих предметів належать: населені пункти, промислові та сільськогосподарські підприємства, рослинний і ґрунтовий покрив, берегова лінія великих за площею акваторій, річки, озера, канали, об'єкти шляхів сполучення і зв'язку.
Орієнтирце місцевим предмет, який виділяється і який добре видно, або елемент рельєфу, який використовують у військах для визначення місця свого знаходження, напряму руку, для цілевизвгачєння, управління підрозділами та вогнем у бою.
СПОСОБИ ВИЗНАЧЕННЯ СТОРІН ГОРИЗОНТУ:
1. ЗА КОМПАСОМ
Компас — прилад, що вказує напрям географічного або магнітного меридіана; служить для орієнтування відносно сторін горизонту. Щоб визначити сторони горизонту (сторони світу), потрібно спочатку з'єднати мушку з нульовою поділкою лімба компаса. Потім слід зорієнтувати компас; для цього встановити його в горизонтальне положення і розблокувати стрілку, повертати компас доти, доки північний кінець магнітної стрілки стане проти нульової поділки лімба. Це є орієнтоване положення компаса. Напрям стрілки на нульовій поділці лімба буде напрямом на північ. Потім візуванням через проріз і мушку відзначають місцевий предмет (орієнтир) і використовують його для визначення напряму на північ. Визначивши напрям на північ, легко визначити й інші сторони горизонту.
2. ОРІЄНТУВАННЯ ЗА СОНЦЕМ І ГОДИННИКОМ
Тримаючи годинник перед собою, повертати його в горизонтальній площині так, щоб годинна стрілка була спрямована на те місце горизонту, над яким знаходиться Сонце; тоді пряма, що ділять пополам кут між годинною стрілкою і цифрою 1 на циферблаті, покаже своїм кінцем напрям на південь.
2.Орієнтування за Сонцем і годинником
3. ОРІЄНТУВАННЯ ЗА СОНЦЕМ
В наших широтах
ОРІЄНТУВАННЯ ЗА СОНЦЕМ
Положення Сонця
Лютий, березень,
квітень, серпень,
  вересень, жовтень
Травень,
червень,
липень
Листопад,
грудень,
січень
На сході
о 7-й годині
о 8-й годині
не видно
На півдні
о 13-й годині
о 13-й годині
о 13-й годині
На заході
о 19-й годині
о І8-й годині
не видно
4. ОРІЄНТУВАННЯ ЗА МІСЯЦЕМ
Місяць знаходиться на сході, півдні чи заході о певній годині.
ОРІЄНТУВАННЯ ЗА МІСЯЦЕМ
Фази Місяця
О 19-й годині
О 1-й годині
О 7-й годині
Перша чверть (видно праву половину Місяця)
На півдні
На заході
Не видно
Повний місяць (видно увесь Місяць)
На сході
На півдні
На заході
Остання чверть (видно ліву половину Місяця)

Не видно
На сході
На півдні
5. ОРІЄНТУВАННЯ ЗА МІСЯЦЕМ І ГОДИННИКОМ
1.   Розділити «на око» величину радіуса диска Місяця на десять рівних частин і визначити, скільки таких частин уміститься у поперечнику видимого серпа Місяця.
2.   Якщо видима частина Місяця збільшується (видно праву частину диска), то знайдене число треба відняти  від години спостереження. Якщо видима частина Місяця зменшується (видно ліву частину диска), то знайдене число додається до години спостереження. Знайдена сума (різниця) — це та година, о котрій у тому напрямі, де зараз знаходиться Місяць, знаходитиметься Сонце.
3.  Визначивши цю годину і прийнявши Місяць за Сонце, знайти напрям на південь, як це робиться при орієнтуванні за Сонцем і годинником. Спрямовувати на Місяць треба при цьому не годинну стрілку, а те місце на циферблаті, що відповідає визначеній годині Розділити диск Місяця на 10 частин, порахувати скільки частин видно. Визначити час і направить число на циферблаті і визначити так як за сонцем.
5. Орієнтування за Місяцем і годинником
6. ОРІЄНТУВАННЯ ЗА ПОЛЯРНОЮ ЗІРКОЮ
Уночі напрям меридіана можна визначити за По­лярною зіркою, яка завжди знаходиться в напрямі на північ. Отже, якщо стати обличчям до Полярної зірки, то прямо перед нами і буде північ. Полярна зірка знаходиться в сузір'ї Великого Воза, яке складається із семи яскравих, широко розміщених зірок. Треба уявно продовжити пряму, що проходить крізь дві крайні зірки Великого Воза (мал.), на відстань, приблизно у п'ять разів більшу за відстань між ними. У кінці цієї прямої легко знайти Полярну зірку і зірки Альфа і Бета Великого Воза.
7. ОРІЄНТУВАННЯ ЗА МІСЦЕВИМИ ПРЕДМЕТАМИ
Визначення сторін світу за різноманітними ознаками є менш надійним, ніж описані вище способи. Але більшість цих ознак пов'язана з положенням місцевого предмета щодо Сонця.
Мурашники майже завжди знаходяться з південного боку дерева, пенька чи куща.
Трава на північних околицях лісу, у північній частині луків, а також з південного боку біля деяких дерев, пеньків, великих каменів звичайно густіша.
Кора деяких дерев із північного боку грубіша, інколи покрита мохом. Якщо ж мох росте по всьому стовбуру, то на північному боці його більше, особливо біля коріння.
Мох покриває велике каміння і скелі з північного боку.
Крім того, сторони світу визначають за такими ознаками:
вівтар православних церков завжди звернений на схід, дзвіниці звичайно — на захід;
хрести на банях церков зорієнтовані на північ-південь, причому піднятий кінець поперечної перекладини вказує на північ;

вівтарі костьолів звернені на захід.
Доповідь про своє місцезнаходження
Зорієнтувавшись на місцевості і визначивши сторона горизонту, солдат доповідає про своє місцезнаходження відносно місцевих предметів, називає місцевий предмет, біля якого він безпосередньо перебуває, і відстань до орієнтирів, за якими він визначив сторони горизонту.
Наприклад: «Перебуваю на північній частині узлісся: на північ 1600 м — роздоріжжя, за 600 м — зруйнована хата, на захід 1700 м — ґрунтова дорога, на схід 1800 м — окремі дерева».
ІV. Повторення вивченого матеріалу.
1. Що таке військова топографія?
2. Які існують способи орієнтування на місцевості?
3. За допомогою компаса визначте своє місцезнаходження відносно сторін горизонту.
4. Як зорієнтуватися на місцевості за Сонцем і годинником?
5. Як зорієнтуватися на місцевості за Місяцем і годинником?
6. Як зорієнтуватися на місцевості за місцевими предметами?
V. Домашнє завдання.
§29. Підручник «Захист Вітчизни». Стор.163-173; конспект уроку.



Урок №
Тема: Магнітний азимут і його визначення. Визначення азимута на місцевий предмет і напрямку руху по магнітному азимуту.
Мета: Ознайомити учнів: з магнітним азимутом і його визначенням; визначення азимута на місцевий предмет і напрямку руху по магнітному азимуту.
План
І. Організація учнів класу.
Шикування. Перевірка присутніх на уроці (доповідає командир відділення).
Виконання гімну України.
ІІ. Актуалізація знань та мотивація навчальних досягнень.
Вступне слово вчителя, перевірка знань учнів, набутих на попередніх уроках. Перевірку вчитель проводить за допомогою карток-тестів.
ІІІ. Мотивація теми та завдань уроку.
Вивчення нового матеріалу.
АЗИМУТ І ЙОГО ВИЗНАЧЕННЯ
Азимут — це кут між площиною точки спостереження і вертикальною площиною, що проходить через цю точку і спостережуваний об'єкт.
Залежно від меридіана, від якого здійснюється відлік кута, розрізняють істинний (астрономічний), геодезичний і магнітний азимут. Визначається азимут від північного напряму щодо меридіана за рухом годинникової стрілки від О до 360°.
Азимутом також користуються для визначення цілі, орієнтування на місцевості, підготовки даних для артилерійської стрільби.
Рух за азимутом
Якщо доводиться пересуватися по незнайомій місцевості — без шляхів, у лісі, вночі, у тумані, без видимих орієнтирів, без карти, то напрям руху можна визначити за магнітним азимутом по компасу.
Для цього, виходячи із завдання і необхідного напряму шляху, потрібно попередньо вибрати маршрут руху і визначити азимут кожної ділянки шляху — від одного повороту до іншого, а також відстань, яку треба пройти по кожному з цих напрямів, щоб вийти до зазначеного пункту. Таким чином, рух за азимутом — це вміння знайти за допомогою компаса зазначений або накреслений напрям і. дотримуючись його, вийти у потрібний пункт.
Для визначення напряму на місцевий предмет звичайно користуються магнітним азимутом.
Магнітний азимут — це горизонтальний кут, що вимірюється за годинниковою стрілкою від північного напряму меридіана до напряму на предмет. Він має значення від 0 до 360°.
Щоб визначити магнітний азимут на місцевий предмет за допомогою компаса, треба стати обличчям до цього предмета і зорієнтувати компас, потім, не змінюючи положення компаса, встановити візир так. щоб візирна риска — проріз — мушка збігалися з напрямом на місцевий предмет (мал. 114). У цьому положенні позначка на лімбі проти покажчика біля мушки — це величина прямого азимута на місцевий предмет. Прямий азимут — це позначка на лімбі проти покажчика біля мушки на місцевий предмет.
Зворотний азимут — це напрям від місцевого предмета до свого місцезнаходження. Від прямого азимута він відрізняється на  180°.
Щоб визначити зворотний азимут, треба до прямого азимута додати 180° — у тому разі, якщо він менше 180°, або відняти 180°, якщо він більше 180°.

Під час руху за азимутом потрібно знати магнітні азимути з кожного пункту на маршруті руху та відстані між пунктами руху «в парах кроків»— «п. кр.» (у чоловіка середнього зросту два кроки приблизно дорівнюють 1,5 м). Ці дані командир відділення й оформляє у вигляді схеми маршруту руху або таблиці:

Схема маршруту руху.
Коли переходять від одного пункту до другого, то дотримуються напряму на орієнтири, а відстань підраховують «у парах кроків». На початкових зворотних пунктах за визначеним азимутом за допомогою компаса знаходять напрям руху. В цьому напрямі вибирають і запам'ятовують або більш віддалений орієнтир (допоміжний), або розміщений ближче до зворотного пункту маршруту руху (проміжний) орієнтир. Якщо зпроміжного орієнтиру не видно зворотного пункту, то визначають наступний орієнтир.
Уночі як проміжні (або допоміжні) орієнтири використовують силуети місцевих предметів, вогні, яскраві зірки. Якщо такої можливості немає, то компас з вільно відпущеною стрілкою весь час тримають перед собою в орієнтованому положенні, а за напрям руху приймають пряму, що проходить через проріз і мушку.
ІV. Повторення вивченого матеріалу.
1. Що таке азимут?
2. Що таке магнітний азимут?
3. Що таке прямий азимут?
4. Що таке зворотній азимут?
5. Як визначити напрям руху за магнітним азимутом?
V. Домашнє завдання. §29. Підручник «Захист Вітчизни». Стор.173-175; конспект уроку. 





Урок №
Тема: Військова топографія. Орієнтування на місцевості. Визначення відстані на мапі.
Мета: Ознайомити учнів: з визначення відстані на мапі.
План
І. Організація учнів класу.
Шикування. Перевірка присутніх на уроці (доповідає командир відділення).
Виконання гімну України.
ІІ. Актуалізація знань та мотивація навчальних досягнень.
Вступне слово вчителя, перевірка знань учнів, набутих на попередніх уроках. Перевірку вчитель проводить за допомогою карток-тестів.
ІІІ. Мотивація теми та завдань уроку.
Вивчення нового матеріалу.
Топографічна мапа і план можуть використовуватися під час визначення відстаней між окремими місцевими предметами і об’єктами, якщо відоме їх місцеположення на карті. Вимірювати відстані на мапі є необхідним під час вирішення різних бойових завдань, наприклад, під час визначення відстаней до виявлених спостереженням цілей і об’єктів у розташуванні противника або під час визначення довжини маршруту, розмірів лісу або болота, під час підготовки даних для пересування за азимутами і т.п. По мапі за планом можна визначити ширину великої ріки, озера, відстані між об’єктами у населеному пункті, що не завжди можливо виконати шляхом безпосереднього вимірювання на самій місцевості.
Мапа і план є майже єдиним засобом під час визначення у бойових умовах відстаней між окремими об’єктами і місцевими предметами, розташованими на території, що зайнята противником.

Визначення відстаней на мапі полягає в тому, що спочатку вимірюють довжину відрізків (ліній) на мапі, а потім, користуючись масштабом мапі, визначають, якій відстані вони відповідають на місцевості.
Для того щоб визначити на мапі відстань між будь-якими місцевими предметами з використанням числового масштабу, потрібно виміряти на мапі лінійкою або циркулем відстань між цими предметами у сантиметрах і помножити отримане число на величину масштабу.

Простіше, без будь-яких розрахунків, відстань на мапі можна визначити, використовуючи лінійний масштаб. Для цього достатньо відкласти циркулем або лінійкою з міліметровими позначками відстань між заданими точками на мапі і, приклавши циркуль (лінійку) з цією відстанню до лінійного масштабу, прочитати за надписами, величину в метрах або кілометрах, що відповідає відстані на місцевості, дивись малюнок:
За відсутності циркуля його може замінити масштабна лінійка або ж смужка паперу, на якій рисками відмічається відтань, що виміряна на мапі, або відстань, що відкладається на ній за масштабом. У цьому випадку смужка паперу прикладається до карти так, щоб її рівний край торкався точок, між якими потрібно визначити відстань. Після цього гострим олівцем проти цих точок роблять позначки у вигляді тонких рисок на краю смужки. Приклавши відмічений рисками відрізок на смужці паперу до лінійного масштабу, проводять відлік відстані. На малюнку показано визначення відстані на мапі за допомогою смужки паперу; в даному випадку відстань між точкою а (окреме дерево) і точкою б (курган) на місцевості дорівнює 925 м.
Вимірювання довгих ліній, які не поміщаються на лінійному масштабі мапі, проводиться частинами, які потім додаються.
Курвіметр. Для визначення відстаней на мапі дуже зручний, особливо під час вимірювання довгих кривих і хвилястих ліній, спеціальний прилад, який називається курвіметром.
Курвіметр (від лат. Curvus - зігнутий грец. μέτρον — міра) - це прилад за допомогою якого вимірюють довжини кривих ліній та розмірних одиниць на планах, кресленнях і мапах.
Внизу приладу є маленьке колесо, яке з’єднане системою передач зі стрілкою. Під час переміщення колеса по мапі вздовж лінії, що вимірюється, стрілка пересувається за циферблатом і показує шлях, який пройшло колесо.
Поділки на шкалі циферблата бувають різні: на одних курвіметрах вони показують шлях, який пройшло колесо, в см, на інших – безпосередню відстань на місцевості залежно від масштабу карти. Так, на рис.1.23 показаний курвіметр з трьома шкалами, з яких кожна відповідає визначеному масштабу карти (1 : 25 000, 1 : 50 000 і 1 : 100 000).
Курвіметри (ліворуч – відлік у кілометрах, праворуч – відлік у см)
Для вимірювання відстані потрібно попередньо обертанням колеса установити стрілку курвіметра на початкове (нульове) значення шкали, а потім провести його вдовж всієї лінії, що вимірюється, спостерігаючи, щоб показники стрілки збільшувалися. Якщо курвіметр дає показання у сантиметрах, то відповідні відстані на місцевості отримують шляхом множення показників приладу на величину масштабу мапі.
На мал. (лівий), стрілка курвіметра показує за шкалою для масштабу 1 : 25 000 – 4,2 км, для масштабу 1 : 50 000 – 8,5 км і для масштабу 1 : 100 000 – 17 км.
Перед застосуванням курвіметр слід перевірити, виміривши будь-яку лінію, довжина якої відома. Похибка у вимірюванні лінії довжиною 50 см курвіметром становить не більше 0,25 см.
Виміряна по карті довжина маршруту завжди буде коротша дійсної, оскільки під час складання мап, особливо дрібномасштабних, дороги спрямляють. У пагорбкуватій і гірській місцевості, крім того, є значна різниця між горизонтальною проекцією маршруту і його дійсною довжиною внаслідок підйомів і спусків. За цих причин у виміряну на мапі довжину маршруту необхідно вводити поправку. Поправочні коефіцієнти (таблиця) для різних типів місцевості і масштабів карт неоднакові. Із таблиці бачимо, що у пагорбкуватій і гірській місцевості різниця між виміряною на мапі і дійсною довжиною маршруту значна. Наприклад, виміряна на мапі масштабу 1 : 100 000 гірського району довжина маршруту дорівнює 150 км, а дійсна його довжина буде 150 1,20 = 180 км.
Таблиця Поправочний коефіцієнт для мап різного масштабу
Місцевість
Поправочний коефіцієнт для мап масштабу
1:50 000
1:100 000
1:200 000
1:500 000
Рівнинна
1,0
1,0
1,05
1,05
Пагорбкувата
1,05
1,10
1,15
1,20
Гірська
1,15
1,20
1,25
1,30
ІV. Повторення вивченого матеріалу.
1. Як визначити відстань на мапі?
2. Що таке курвіметр?
3. Які види курвіметрів ви знаєте?
V. Домашнє завдання. Повторити: Складання плану місцевості. Конспект уроку.

Скільки часу до заходу сонця за горизонт ?
  

Так просто! Та корисно !
А ви можете визначити самостійно без техніки , інтернету, годинників та інших гаджетів, скільки часу залишилося до заходу сонця за горизонт?

Дуже легкий метод!
Для цього потрібно: витягнути руку, щоб сонце "лягло" на вказівний палець.
І порахуємо кількість пальців до горизонту .
Палець стандартного розміру руки буде приблизно дорівнює 15 хвилинам до заходу.
От і все!
Урок №
Тема: Організаційна структура механізованого відділення, його озброєння та бойові можливості.
Мета: Ознайомити учнів з організаційною структурою механізованого відділення, його озброєнням та бойовими можливостями.
План
І. Організація учнів класу.
Шикування. Перевірка присутніх на уроці (доповідає командир відділення).
Виконання гімну України.
ІІ. Актуалізація знань та мотивація навчальних досягнень.
Вступне слово вчителя, перевірка знань учнів, набутих на попередніх уроках. Перевірку вчитель проводить за допомогою карток-тестів.
ІІІ. Мотивація теми та завдань уроку.
Вивчення нового матеріалу.
Солдат у бою, як правило, діє у складі якого-небудь тактичного підрозділу і є його сполучною ланкою, адже якими б знаннями і навичками солдат не володів, він фізично не може водночас бути водієм і снайпером, знищувати танки і підносити боєприпаси.
Механізованим відділенням (МВ) – називається перше тактичне об'єднання солдатів для спільних дій. Завдання МВ — мобільно й ефективно боротися з особовим складом противника, його броньованими цілями, проводити розвідку, пересуватися з однією одиницею техніки й оберігати її.
До механізованого відділення як до оргалізаційно-штатної одиниці входять:

 
 

К — командир відділення. Озброєний автоматом (АКМ). Накази віддає голосом або, перебуваючи у своїй бойовій машині піхоти (БМП) чи бронетранспортері (БТР), сигналами за допомогою переносної радіостанції (рації).
МВ — механік-водій БМП. Озброєний автоматом. Основне завдання — утримувати у технічно справному стані бойову машину і вміло водити її за будь-яких обставин. На бойовій машині є рація, прилад для визначення зараженості місцевості, система колективного захисту від зброї масового знищення (ЗМЗ).
В — водій БТР.
НО — навідник-оператор БМП (БТР). Озброєний автоматом. Основне завдання — вести вогонь з бортового озброєння, а саме:
на БМП — з протитанкових керованих ракет, що здатні вражати броньовані цілі на відстані понад 8,5 км;
із 30-міліметрової автоматичної гармати, що здатна знищувати не лише наземні цілі, а й повітряні; зі спареного з гарматою кулемета 7,62 мм;
на БТР — з великокаліберного кулемета 14,5 мм, що здатний пробивати легкоброньовані цілі на відстані 2 км; зі спареного з ним кулемета 7,62 мм.
Км — кулеметник, озброєний ручним кулеметом (РКК). Завдання — вражати групові цілі противника.
Гм — гранатометник. Озброєний ручним протитанковим гранатометом (РПГ). Завдання — уражати броньовані цілі противника на відстані до 500 м.
СГм — старший гранатометник.
ПГм — помічник гранатометника, озброєний автоматом. Основне завдання — переносити гранати, допомагати гранатометникові, прикривати його від вогню противника.
Сн — снайпер. Озброєний снайперською гвинтівкою (СГ). Завдання — знищувати важливі цілі противника (офіцерів-спостерігачів, гранатометників).
Ст — стрільці. Озброєні автоматами, що мають під-ствольні протипіхотні гранатомети. Основне завдання — знищувати живу силу противника.
ССт — старший стрілець.
У кожного солдата є також одна наступальна й одна оборонна гранати, а на відділення видаються ще ручні та реактивні протитанкові гранати.
Особовий склад відділення — від 8 до 10 чоловік, воно має одну бойову машину і засоби радіозв'язку.
ІV. Повторення вивченого матеріалу.
1.  Що є особистою зброєю солдата?
2.  Що входить до екіпірування солдата?
3.  Охарактеризуйте організаційну структуру механізованого відділення.
4.  Яке озброєння має механізоване відділення?
V. Домашнє завдання. Вивчити організаційну структуру механізованого відділення, його озброєння та бойові можливості.

3 коментарі: